Солі навколо нас

На уроці, якось раз,

Солі ми вивчали.

Назви, формули та склад –

Все запам’ятали.

Та поетами потрібно стати –

Віршик гарний написати.

То ж почнемо щось гадати,

Й на папері відтворяти.

Солі якості подібні мають,

Різним кольором бувають.

Стан твердий та кристалічний,

Запаху не мають звично.

Більшість солей є біленькі,

Солі купруму – синенькі.

Нам усім потрібно знати,

Як їх формули назвати.

Тож метал вам слід вказати

Та ще залишок додати.

Ось і солі вже готові

Чи для столу, чи для дому.

 Значення у них велике

Це вам, діти, не потіха.

Ми на дошці сіллю пишем,

Шкідників дерев ми знищим,

Урожай покращим в полі,

Не прожить ні дня без солі.

Сімонова Віолетта, 8 Б клас

Байка про хімію

Хочу друзі розказати  вам сьогодні байку,

Як хімію не хотів вчити  наш Іванко.

Сидить собі на уроці, заважає дітям:

-     Навіщо мені  хімія, зможу й так прожити.

Так сидів собі, крутився і почав дрімати,

Щоб йому не говорили – не хотів навчатись.

Чи приснилось, чи на справді таке відбулося,

Та у світі, любі друзі, таке почалося:

Зникли усі речовини, що винайшли люди,

Тільки безлад, тільки хаос на землі повсюди.

Але наш Іванко радий, поспіша зі школи:

-     Yes!!!  Хімію тепер не треба  вчить мені  ніколи! 

Прибігає він додому, свій портфель шпурляє,

І скоріш перевдягатись Ванько поспішає.

Але що це, де ж той  одяг? І м’яча немає?...

І на що він не погляне  все немов зникає.

Не збагне ніяк Іванко – де вони поділись?

(Ну а це вам і не диво – треба було вчитись)

Задумався наш Іванко, та не засмутився,

І в садочок по суниці стрімголов пустився.

Зупинився здивовано: - Що тут відбувається?

Чому ягоди дрібненькі? Листя осипається?

Тільки гусінь всюди лазить, листя обжирає,

Що тут трапилось Іванко, нажаль, знов  не знає.

(Ну а звідки ж бідоласі про добрива знати 

Треба ж було на уроках хімію вивчати)

Повернувся наш Іванко із садка до хати

Й вирішив перед обідом душ собі прийняти.

Він до мила – мило зникло, і вода не миє,

Раптом він відчув що в нього зуб болить і ниє.

Він за ліками в аптечку – та їх там немає,

Що робити наш Іванко вже зовсім не знає.

Сів, заплакав, зажурився і… ніби дрімає…

Раптом голос вчителя у нього питає:

-     Скажи, Ваню, чи потрібно хімію нам знати?

Підхопився справно хлопчик й ну відповідати:

-     Так, учителю, звичайно хімія важлива,

Нам без неї ні хвилини прожить не можливо,

Знаю точно, що від нині буду її вчити

І вам, любі мої друзі, раджу теж робити!!!  

                                    Анісімова Оксана, 8Б клас 

Ода солям

О солі! Оду вам писати буду,

Ваші властивості ніколи не забуду.

Без вас життя не можна уявити

Ні дня, а ні хвилини не прожити.

Щоб не сказали ви що це брехня -

Вам приведу ці приклади з життя.

Я пальму першості віддам кухонній солі,

Її зустрінете ви всюди: в шахті, в морі,

Здавалося б звичайний NaCl

Але нема її – і ніби то терор:

Вся  їжа стане не смачною,

Людина кволою, блідою,

Клітини організму відімруть,

І люди довго так не проживуть.

Крім NaCl зустрінемо удома

Не менш важливі солі за столом ми,

Готуєм пиріжки з мамою разом -

Тож соду (зауважу – сіль за складом)

Ми гасим оцтом, щоб були пухкі,

Отож, запам’ятайте солі є й такі.

А ось погляньте, тато будувать береться, 

Без солей тут ніяк не обійдеться 

Вапняк – то сіль, що зветься  кальцій карбонат,

У будівництві  -  друг і брат.  

Кальцій сульфат, що гіпсом його звем

У будівництві також незамінним є.

А силікати – в будівництві просто клад -

То є сировина у виробництві скла.

А у саду робота теж кипить,

Від шкідників дідусь сад боронить,

І знову солі – купрум(ІІ) сульфат

Вам допоможе сад урятувать.

А щоб на грядці в вас було не пусто,

Щоб уродили помідори і капуста,

На допомогу солі прийдуть як завжди,  

Ти тільки добрив трішечки підлий,

А добрива – то також солі незамінні,

Нітрати та фосфати, ще й калійні.

Про солі можна говорити й  говорити,

Але побачте, мені далі треба хімію учити.

Єфіменко Яна, 8 Б клас 

Інші творчі роботи учнів можна прочитати в збірках учнів